Тромбоз глибоких вен

Тромбоз глибоких вен (флеботромбоз) — це формування тромбу (кров’яного згустку) у просвіті судини, який частково або повністю перекриває кровотік. Під впливом сили тяжіння і в зв’язку з особливостями кровообігу, найчастіше зустрічається тромбоз глибоких вен нижніх кінцівок (ніг). Найбільш схильні до ризику тромбування ділянки гомілки.

Причини виникнення тромбозу глибоких вен

Тромбоз глибоких вен нижніх кінцівок, як і будь-який тромботичний процес, викликається низкою ключових факторів:

• порушенням реологічних властивостей крові в бік гіперкоагуляції  (підвищеного згортання) — цей процес поступово призводить до формування у судинному руслі дрібних тромбів, які можуть прикріплюватися до внутрішньої стінки артерії або вени, збільшуючись в розмірах і блокуючи кровотік;
• зміна структури ендотелію (внутрішньої оболонки судини), що відбувається в результаті негативного впливу різних чинників, таких як механічне, алергічне, інфекційне ураження, вплив хімічних агентів тощо. Разом з порушенням згортання крові, це викликає прикріплення й подальший розвиток тромбу;
• застій крові підвищує ризик тромбоутворення.

Безпосередні причини захворювання:

• використання оральних контрацептивів — ці препарати мають властивість підвищувати згортання крові;
• збільшення концентрації атерогенних ліпідів в крові;
• інфекційні захворювання;
• оперативні втручання і травми;
• тривалі періоди нерухомості — це стосується людей з сидячою роботою (водії, офісні співробітники, пілоти), літніх пацієнтів. Також до даної категорії відносяться люди, які перенесли хірургічні маніпуляції, пологи тощо;
• онкологічні захворювання (рак підшлункової залози, шлунку, новоутворення легенів)[1].

У залежності від об’єму й тиску в судині, виділяють такі види тромбозу глибоких вен:

• гострий (до 14 днів);
• підгострий (до трьох місяців);
• хронічний (понад три місяці, характерне чергування періодів загострення й ремісії запального процесу).

За локалізацією виділяють тромбоз верхнього сегмента (зона нижньої порожнистої вени), середнього (рівень стегнової і клубової вен) і нижнього (стегново-підколінний сегмент).

За поширеністю існує локалізований і поширений тромбоз. Поширеним вважається той, що виходить за рамки одного сегмента[2].

Основний симптом, що супроводжує тромбоз глибоких вен нижніх кінцівок, це біль розпираючого характеру та набряк кінцівки. Біль турбує пацієнта постійно, посилюючись при опусканні ураженої кінцівки. 

Під час огляду пацієнта можна виявити збільшення кінцівки в об’ємі, ціаноз (посиніння шкіри), напруженість тканин ноги. Пальпаторно відчувається місцева гіпертермія (підвищення температури шкіри). Іноді спостерігається субфебрильна лихоманка (до 37,5°С), проте це не є постійною ознака[3].

Для оцінки циркуляції крові у нижніх кінцівках і виявлення тромбованих ділянок, використовують УЗ-дослідження з визначенням швидкості кровотоку (доплерографією). Це зручний і швидкий метод, який не потребує тривалої підготовки.

Наявність у пацієнта тромбозу глибоких вен є приводом для негайної госпіталізації. Захворювання вимагає інтенсивного медикаментозного лікування. Призначають антикоагулянти прямої і непрямої дії, фібринолітики для поліпшення реологічних властивостей крові.

Первинною профілактикою тромбозу є активний спосіб життя, фізичні вправи, дотримання режиму праці та відпочинку для професій, пов’язаних з тривалим сидінням. 

Людям з порушеними властивостями крові слід регулярно проходити медичне обстеження і проводити коагулограму (аналіз згортання крові).

Вторинною профілактикою є носіння компресійних панчіх, ранкові вправи, сон з піднятими догори ногами, підтримуюча терапія антикоагулянтами та антиагрегантами[4].

Варто дотримуватися дієти та відмовитись від шкідливих звичок. Надмірна вага тіла грає не на користь, до того ж, нестача поживних речовин (вітамінів, мінералів, мікроелементів) призводить до погіршення еластичності судин та робить їх схильними до ураження. Дефіцит вітамінів С та Е призводить до згущення крові.

Найсерйознішим ускладненням цього захворювання є тромбоемболія легеневої артерії (ТЕЛА), за якої відбувається відрив тромбу і його занесення в легені з подальшим інфарктом, недостатністю дихання і кровообігу.

Також тромбоз може мати стійкий до корекції наслідок — хронічну венозну недостатність. Це процес, за якого порушується трофіка м’яких тканин, з’являються трофічні виразки, екзема.

Щоб попередити подібні випадки, не варто зволікати зі зверненням за медичною допомогою. Запишіться до нас на консультацію, щоб провести діагностику і лікування тромбозу завчасно.