Внутрішній варикоз: симптоми, причини, лікування

Внутрішнє варикозне розширення вен на ногах виникає через неправильну роботу клапанного апарата вени. Саме клапани перешкоджають поверненню крові, що рухається до серця, у нижні відділи судини під дією сили тяжіння. Коли мембрани, через різні причини, починають не повністю перекривати просвіт вени, виникає:

• зворотний потік крові (патологічний рефлюкс);
• застій венозної крові у нижніх відділах судини;
• надлишковий тиск крові на венозні стінки, через що вони розтягуються, стоншуються, а просвіт вени збільшується, що ще більше порушує роботу клапанів.

До розвитку внутрішнього варикозу ніг можуть призвести:

• спадковість – її вплив ще не до кінця вивчено, але встановлено, що генетична схильність є головним фактором ризику виникнення варикозної патології;
• стиль життя – причиною розвитку внутрішнього варикозу вен може стати:
  • недостатнє динамічне навантаження на м’язи ніг, адже саме вони сприяють перекачуванню крові у венах нижніх кінцівок знизу вгору;
  • захоплення силовими видами спорту – підйом ваг сприяє збільшенню внутрішньочеревного тиску, який негативно впливає на венозні судини;
  • робота, що пов’язана з тривалим перебуванням у сидячому чи стоячому положенні;
• порушення балансу гормонів та процесів обміну речовин в організмі;
• надмірна вага та ожиріння – при збільшенні маси тіла, пропорційно збільшується і кількість крові, що створює додатковий тиск на стінки судин;
• вагітність – одна з причин того, що внутрішній варикоз у жінок діагностується частіше, ніж у чоловіків. Ризик розвитку патології пов’язаний не тільки з гормональним зрушенням у вагітних, але і з уповільненням кровотоку через тиск матки, що зростає, на вени малого таза;
• носіння одягу, що облягає, та незручного взуття на високому підборі – м’язи ніг при цьому знаходяться в постійній перенапрузі та не можуть нормально виконувати функцію м’язово-венозної помпи.[1]

Розвиток внутрішнього варикозу ніг супроводжується симптомами, на які на ранніх стадіях багато людей навіть не звертають уваги:

• втомою та тяжкістю в ногах наприкінці дня;
• набряклістю стоп, щиколоток та гомілок – вона проходить після нічного відпочинку або активної пішої прогулянки;
• появою судинних «зірочок».

З прогресуванням патології з’являються:

• судоми литкових м’язів ночами;
• біль по ходу ураженої вени;
• набряки, що не проходять повністю після нічного сну;
• здуті вени та вузлики;
• темні плями, зміна кольору шкіри;
• трофічні виразки – спочатку вони здатні до загоєння, а надалі – не гояться зовсім.[2]

Якщо у вас з’явилися ознаки внутрішнього варикозу, не затягуйте з візитом до лікаря!

Варикоз внутрішній на ранніх стадіях можна запідозрити за зовнішніми ознаками, але остаточний діагноз може бути поставленим тільки на підставі апаратних досліджень. Діагностика варикозної патології включає:

• візуальний огляд флебологом або ангіохірургом – на його підставі лікар направляє пацієнта на апаратне обстеження;
• ультразвукове дослідження:
  • ультразвукова доплерографія (УЗДГ);
  • ультразвукове дуплексне сканування (УЗДС);
• комп’ютерна томографія (КТ);
• магнітно-резонансна томографія (МРТ)

Якщо діагностика підтвердить наявність внутрішнього варикозу ніг, доктор призначить лікування, яке відповідає стадії варикозної патології.[3]

На початкових стадіях внутрішній варикоз нижніх кінцівок можна лікувати консервативними методами. Вони включають компресійну терапію з носінням еластичного трикотажу та приймання лікарських препаратів, які:

• сприяють розрідженню крові;
• покращують її циркуляцію;
• знімають болючі відчуття;
• зміцнюють стінки судин;
• покращують тонус вен.

Якщо консервативна терапія не дає бажаного результату або Ви звернулися до лікаря на пізніх стадіях розвитку патології – флеболог запропонує проведення операції з видалення ураженої вени. Сьогодні для цього використовуються малоінвазивні методи хірургічного втручання. Найефективнішим із них є ендовенозна лазерна коагуляція, коли у просвіт вени через прокол вводиться світловод лазерного апарату. Під впливом теплового випромінювання лазера:

• коагулюється білок крові та ендотелію;
• відбувається закупорка вени;
• кровотік розподіляється за здоровими судинами;
• вена перетворюється на тяж зі сполучної тканини та з часом розсмоктується.

Як самостійні методи лікування або в комплексі з ЕВЛК можуть використовуватися й інші малоінвазивні хірургічні маніпуляції, такі як склеювання вени біоклеєм, мініфлебектомія або склеротерапія.

Для профілактики появи варикозної патології вен необхідно:

• вести рухливий спосіб життя з помірною фізичною активністю;
• правильно харчуватися та стежити за власною вагою;
• уникати носіння тугого одягу, а жінкам – не захоплюватися постійним носінням взуття на високих підборах;
• уникати тривалого сидіння або стояння, робити перерву для вправ із навантаженням на м’язи ніг;
• регулярно виконувати масаж нижніх кінцівок.

При найменших підозрах на внутрішній варикоз вен на ногах необхідно проконсультуватися з лікарем. Це можна зробити в нашій клініці, де лікар-флеболог та судинний хірург Барабой К. В. проведе обстеження, а при необхідності призначить адекватне лікування, у тому числі за допомогою ЕВЛК та інших малоінвазивних методів.